Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 915/738/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Ніколащенко С.О. Слободяник О.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2016 рокуу справі№ 915/738/16за позовомпублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"дотовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"про стягнення 8 318,80 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8 318,80 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2016 (суддя - Корицька В.О.) позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" 8 318,80 грн грошових коштів та судовий збір.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 (головуючий - Глядишева Т.Я., судді - Головей В.М., Савицький Я.Ф.) рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2016 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з позивача на користь відповідача судовий збір.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 та залишити в силі рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2016.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як встановлено господарськими судами, 20.02.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Кворум" та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" була укладена угода № 209, відповідно до п. 1 якої ТОВ "Кворум" надає дозвіл ТОВ СП "Нібулон" на подачу та прибирання вагонів з вантажем, власником яких є ТОВ СП "Нібулон", на власну під'їзну колію на залізничній станції Горохівка на умовах діючого договору на подачу та прибирання вагонів ТОВ "Кворум" та Херсонською дирекцією залізничних перевезень, уточнених пунктами до договору.

Відповідно до п. 4 угоди № 209 ТОВ СП "Нібулон" виконує платежі, з довідки ЄТехПД № 1438072, за подачу та прибирання вагонів, користування вагонами, маневрову роботу та інші платежі згідно "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги".

За п. п. 6, 7 Угоди № 209 термін дії даної угоди - з моменту підписання та до 31.12.2015. В разі, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії даної угоди жодна зі сторін не заявить про внесення змін або розірвання даної угоди, угода вважається пролонгованою на наступний календарний рік.

20.02.2015 митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України було прийнято рішення № 50407/0001 про створення зони митного контролю, відповідно до п. 1 якої місце та адреса, за якою створюється зона митного контролю, є частина під'їзної колії № 1 та № 5 загальною довжиною 288,9 м. та загальною площею 1238,0 кв. м, що розташована на території ТОВ "Кворум" за адресою: Миколаївська обл., с. Горохівка, вул. Привокзальна, 2-Б.

Відповідно до п. 3 рішення зона митного контролю є тимчасовою, створюється на час здійснення митних формальностей при оформленні дизельного пального, що надходить на адресу ТОВ СП "Нібулон" за зовнішньоекономічним контрактом від 05.02.2015.

24.06.2015 між державним підприємством "Одеська залізниця" та ТОВ "Кворум" у зв'язку із невведенням колій в експлуатацію була укладена тимчасова угода про подачу та збирання вагонів на під'їзну колію, що будується ТОВ "Кворум", яка прийнята на облік НФ № 7611 28.07.2015.

Відповідно до п. 1 Тимчасової угоди від 24.06.2015, згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цієї угоди здійснюється подача і забирання вагонів на залізничну під'їзну колію, яка будується, належить ТОВ "Кворум" і примикає до колії 5 станції Горохівка через стрілку № 29. У межах смуги відведення під'їзною колією і спорудами підприємства зайнято ділянку землі площею 1 238 кв.м.

Згідно з п. 3 вказаної угоди подача та забирання вагонів виконується локомотивом залізниці. Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів 1107 км в обидва кінці, з них 0,729 км - на балансі залізниці, 0,378 км - на балансі підприємства.

Пунктом 4 Тимчасової угоди про майбутню подачу вагонів ст. Горохівка повідомляє підприємство по телефону за 2 години до подачі з записом до книги повідомлень.

Ця тимчасова угода укладена терміном з 01.07.2015 до 31.12.2015 включно (п. 12 Тимчасової угоди).

24.12.2015 між регіональною філією "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", яка діє від імені ПАТ "Українська залізниця" та ТОВ "Кворум" укладена додаткова угода № 2 до Тимчасової угоди, зареєстрованої за № 7611 від 28.07.2015 про подавання та збирання вагонів на під'їзну колію ТОВ "Кворум" при ст. Горохівка, за умовами якої преамбулу Тимчасової угоди викладено у новій редакції із зазначенням стороною "залізниця" Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", яка діє від імені ПАТ "Українська залізниця". Строк дії Тимчасової угоди продовжено до 31.03.2016.

31.07.2015 Енергетичною митницею Державної фіскальної служби України було прийнято рішення № 90300/0052 про створення зони митного контролю, за п. 1 якої місце та адреса, за якою створюється зона митного контролю, є частина під'їзної колії №1 та № 5 залізничної станції Горохівка Херсонської дирекції Одеської залізниці загальною довжиною 288,9м., загальною площею 1238,0м2, що розташована на території ТОВ "Кворум" за адресою: Миколаївська обл., с. Горохівка, вул. Привокзальна, 2-Б.

Відповідно до п. 3 вказаного рішення зона митного контролю є тимчасовою, створюється на строк здійснення митних формальностей.

10.01.2016 о 03-20 год. на адресу ТОВ СП "Нібулон" на станцію Горохівка надійшли вагони №№ 50187038, 50256841, 51609246 з вантажем дизельне пальне, яке на час прибуття на станцію призначення перебувало під митним контролем Рівненської митниці Державної фіскальної служби України, що підтверджується штемпелем на залізничній накладній № 0453838 від 01.01.2016.

Відповідно до вимог п. 42 Статуту залізниць України представники ТОВ СП "Нібулон" були повідомлені співробітниками залізниці про прибуття зазначених вагонів на станцію Горохівка 10.01.2016 о 10-00 год., що підтверджується Книгою прибуття вантажів.

На станції призначення Горохівка працівниками залізниці щодо вагонів № № 50187038, 50256841, 51609246 були складені акти загальної форми № 2 (форма ГУ-23) від 10.01.2016 (за яким початок затримки вагонів 10.01.2016 о 10-00 год.), № 3 (форма ГУ-23) від 11.01.2016 (відповідно до якого вагони простоюють в очікувані розмитнення на коліях станції), № 4 (форма ГУ-23) від 12.01.2016 (про закінчення затримки 11.01.2016 о 22-45 год).

12.01.2016 працівниками станції Горохівка була складена накопичувальна картка зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) № 12010010, відповідно до якої відповідачу нараховано 1 433,40 грн - збору за зберігання вантажу у вагонах та 5 333,30 грн - за охорону вантажу по станції. Вказану картку представник відповідача підписав із зауваженням, що нарахування проведено неправомірно (а.с. 21, т. 1).

Також було складено відомість № 13019003р плати за користування вагонами (форма ГУ-46) про нарахування плати за користування вагонами в сумі 165,60 грн, від підпису якої представник відповідача відмовився, про що складено акт загальної форми № 63 від 13.01.2016 (а.с. 22-23, т. 1).

У зв'язку із затримкою вагонів ТОВ СП "Нібулон" по станції Горохівка залізницею відповідачу було нараховано 165,60 грн плати за користування вагонами, 5 333,30 грн збору за охорону вантажу по станції, 1 433,40 грн збору за зберігання вантажу у вагонах, а всього 8 318,80 грн (6932,30 грн + 20 % ПДВ 1 386, 50 грн).

Відмовляючи в задоволенні позову та скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач був повідомлений про створення зони митного контролю на території ТОВ "Кворум" в період затримки вагонів, що підтверджується поясненнями працівника ТОВ СП "Нібулон" ОСОБА_5, листом відповідача № 16116-1/3-15/27 від 22.12.2015 та, що станція призначення Горохівка Херсонської дирекції Одеської залізниці зобов'язана була повідомити митний орган про прибуття вантажу та розмістити його в зоні митного контролю, на частині під'їзної колії № 1 та № 5, розташованої на території ТОВ "Кворум", а не залишати їх на коліях загального користування.

Проте, погодитись з такими висновками апеляційного суду неможливо, виходячи з такого.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 330 МК України порядок створення зони митного контролю визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Межі зон митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України визначаються органами доходів і зборів за погодженням з відповідними органами охорони державного кордону та адміністраціями морських (річкових) портів, аеропортів, залізничних станцій. В інших місцях на митній території України органи доходів і зборів у зонах своєї діяльності самостійно визначають межі зон митного контролю.

Зони митного контролю можуть бути постійними, у разі регулярного розміщення на їх території товарів, що підлягають митному контролю, або тимчасовими, які утворюються на час здійснення митного контролю.

Аналогічне положення закріплено і у Порядку створення зон митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 585 від 22.05.2012.

Місцевий господарський суд, надавши належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи документам та доводам сторін, встановивши, що у період затримки вагонів залізниця не була повідомлена про створення зони митного контролю на території ТОВ "Кворум", прийшов до правильного висновку, що нею було правомірно розміщено вказані вагони на коліях загального користування відповідно до п. 2.15. розділу 2 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними поїздами, і працівників залізниць України.

Відповідно ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Пунктом 3 розділу 2 Правил користування вагонами і контейнерами, визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 165, 60 грн плати за користування вагонами.

За п. п. 8., 9. Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту)", затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Відповідно до п. 5 Угоди № 209 за зберігання вантажів у вагонах, що не подані на під'їзну колію з вини вантажовласника, стягується збір за зберігання вантажів згідно розділу 7 Правил перевезень вантажів, частина 1.

Врахувавши надані сторонами докази, а також наявний в матеріалах справи розрахунок, місцевий суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 1 433,40 грн збору за зберігання вантажу у вагонах та 5 333,30 грн збору за охорону вантажу по станції на підставі Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними поїздами, і працівників залізниць України, збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.

Крім того, ч. 1 ст. 101 ГПК України передбачає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В порушення вказаних процесуальних норм суд апеляційної повторно розглянув справу на підставі додаткових доказів - листа відповідача № 16116-1/3-15/27 від 22.12.2015, який з незрозумілих причин був наданий останнім не на станцію Горохівка, де була створена тимчасова митна зона і куди прибув вантаж, а на станцію Явкино, яка не має ніякого відношення ні до створення тимчасової зони митного контролю, ні до прийняття спірного вантажа, пояснень працівника ТОВ СП "Нібулон" ОСОБА_5, наданого відповідачем лише до суду апеляційної інстанції, без будь-якого обґрунтування неможливості його подання до суду першої інстанції (а.с. 162-163, т. 1).

Таким чином, суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду і постановив нове рішення, на підставі неналежних додаткових доказів, необхідність прийняття якого судом відповідно до правил ч.1 ст. 101 ГПК України не обґрунтована.

Отже, висновок апеляційного господарського суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову є неправомірним, а тому постанова Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати понесені останнім на оплату судового збору при подачі касаційної скарги у сумі 1 653, 60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2016 року у справі за № 915/738/16 скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду Миколаївської області від 06 вересня 2016 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 653, 60 грн.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Вовк Суддя І. Кондратової